Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України визнало дії Іллінецької районної державної адміністрації антиконкурентними діями органів виконавчої влади, внаслідок яких окремим суб’єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами на ринку оренди земель в межах Іллінецького району.
Як встановило Відділення, районна державна адміністрація протягом 2011-2012 відповідно до наданих в той час повноважень укладала договори оренди земельних ділянок з суб‘єктами господарської діяльності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для рибогосподарських потреб, для створення та ведення фермерського господарства. В договорах оренди встановлювалися окремим суб’єктам господарювання різні розміри відсоткової ставки орендної плати від грошової оцінки землі, у порівнянні з суб’єктами господарювання, які здійснюють аналогічні види діяльності та використовують ділянку за однаковим цільовим призначенням, тобто є конкурентами.
Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення підлягає індексації, коефіцієнт якої визначається щорічно.Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання. Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія, внаслідок якої окремими суб’єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності в порівнянні з конкурентами.
Поняття дискримінаційні умови діяльності передбачає, що хоча умови господарювання можуть і не погіршуватися порівняно з тими, які учасник ринку мав до відповідної дії державного органу, однак, умови для розвитку стають гіршими, ніж для інших учасників ринку. Застосування різних ставок орендної плати для суб'єктів господарювання, які використовують земельні ділянки однакового цільового призначення, безпосередньо не впливає ні на структуру товарного ринку, ні на самостійність прийняття суб'єктами господарювання господарських рішень. Проте, воно замінює власні досягнення суб'єктів господарювання як джерело здобуття ними переваг у конкуренції за допомогою зовнішніх чинників.
Таким чином, РДА встановивши окремим суб’єктам господарювання розмір орендної плати від грошової оцінки землі за оренду земельної ділянки у різних розмірах для суб’єктів господарювання, які діють на одному і тому ж ринку, створила гірші умови господарювання, порівняно з іншими учасниками зазначеного ринку.